Про це з посиланням на українські джерела повідомив російський письменник і журналіст, ексголовний редактор телеканала Дождь Михайло Зигар у своїй колонці для Der Spiegel.

Як зазначає автор публікації, українські бізнесмени вказують, що потенційна політика Дональда Трампа щодо Трампа була частково передбачувана. І результатом цих очікувань стала угода щодо мінеральних ресурсів, ідея якої, як пише журналіст, виникла в українського уряду ще до інавгурації Трампа. Таким чином Київ хотів зацікавити нову адміністрацію США інвестиційними можливостями України та привернути увагу нового американського лідера. Утім, як стверджує автор колонки, більшість бізнесменів сходилися на думці, що ця пропозиція «не зовсім чесна».

Ресурси справді існують і вартість їх може навіть перевищити $500 мільярдів, однак, як пише Зигар із посиланням на свої джерела, витрати на видобуток, очищення та переробку сировини можуть бути щонайменше настільки ж дорогими. Найбагатші поклади сировини розташовані на сході країни, частина територій якого окупована і де тривають бойові дії.

В інших регіонах України також є родовища корисних копалин, але їх видобуток вимагатиме значних інвестицій. Автор колонки, посилаючись на свої українські джерела, зазначає, що «усім учасникам було абсолютно зрозуміло, що ця пропозиція була не більше ніж приманкою». Спроба зацікавити американців і надалі притягнути їх до відповідальності за майбутнє України, що забезпечило б країні інвестиції, повоєнну відбудову і захист з боку США ключових промислових об’єктів.

З іншого боку, пише Зигар, у Вашингтоні розуміли, наскільки ризикованою є ця угода. Утім, угода бездоганно відповідала баченню Трампа нової зовнішньої політики. Крім того, вона дозволила б йому оголосити про велику дипломатичну перемогу і що це принесе США $500 мільярдів.

Підписання угоди було зірвано після публічної перепалки між президентом України Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом у Білому домі 28 лютого.

Однак президент США стверджує, що його країна і Україна “дуже скоро” підпишуть документ.

Угода про критичні мінеральні ресурси між Україною та США — що відомо

4 березня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова підписати угоду про корисні копалини зі США «у будь-який час і в будь-якому зручному форматі».

У ранніх варіантах угоди про корисні копалини, яку США пропонували Україні, не було згадок про гарантії безпеки, але пропонувалося створити фонд на 500 мільярдів доларів, щоб «компенсувати» допомогу США, яка була в кілька разів меншою за обсягами.

Український лідер говорив, що у фінальному варіанті угоди не згадується«ні 500, ні 350, ні 100″ млрд«боргу», про який безпідставно заявляв президент США Дональд Трамп. Після цієї рамкової угоди Україна і США повинні будуть укласти ще один договір, який регулюватиме роботу Інвестиційного фонду відновлення України — двосторонньої структури, яку мають створити Україна і США і куди Україна вкладатиме 50% майбутніх доходів від нових розробок корисних копалин.

11 березня в Офісі президента повідомили, що Україна і США домовилися «якнайшвидше» укласти всеосяжну угоду щодо розробки критичних мінеральних ресурсів.

19 березня в Білому домі заявили, що наразі в пріоритеті перебуває досягнення миру в Україні, а не угода щодо ресурсів.

21 березня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий нагадав, що Україна була готова підписати угоду про рідкісноземельні метали під час зустрічі з делегацією США в Джидді 11 березня, проте американська сторона висловила бажання додатково проконсультуватися в столиці.

«Можу підтвердити, що на сьогодні команда українська та американська щодо цієї угоди працюють. І продовжують діалог, продовжують взаємодію», — заявив також речник МЗС України.