Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом.

Три Голодомори, що зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Відбувалося масштабне нищення народу – виморювання українського населення, які жили в країні з найродючішими грунтами. Однак, тільки Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі буде прагнути відновлення історичної справедливості стосовно важливості визнання злочинів на світовому рівні.

Кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору Іван Петренко зазначив: «Це визнання і засудження на світовому рівні факту того, що російський комуністичний тоталітарний режим цілеспрямовано здійснив найбільший злочин – геноцид української нації. І весь світ відповідно має знати й розуміти злочинну сутність москви, яку вона намагається прикривати фальсифікацією історії й різною політичною брехнею».

За даними демографічної статистики 30-х рр. – прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн чоловік. Повні демографічні, включаючи народжуваності, сягали в 1932–1934 рр. 5 млн чоловік. Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з’ясовані… За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб.

росія намагалася знищити нас як націю. Для цього вони хотіли заморити нас голодом, зломити дух національного спротиву, вбити неповторну, самобутню культуру. І у випадку зі злочинним керівництвом срср, і сьогоднішньої росії для приховування правди був запущений потужній пропагандистський рух.

І сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду. Для цього окупанти масово вбивають, депортують українців і руйнують міста. Але зараз Україна має власну державу та Збройні Сили України, підтримку світу – військову, фінансову та дипломатичну. Трагічні події та злочини сьогодення доводять: пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

У цей день запалимо свічку – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.

Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!