Припинення військової допомоги та розвідувальної підтримки Україні з боку США

Багато хто запитує про наслідки припинення військової допомоги США та надання розвідувальної підтримки Україні. Дійсно, багато хто очікує, що Україна розвалиться протягом двох-шести місяців.

По-перше, дозвольте нагадати, що Україна боролася з російським вторгненням без будь-якої серйозної західної підтримки у вигляді зброї та боєприпасів весь час з 2014 по 2022 рік. Можливо, вона почала отримувати західну зброю в 2017 році, і вона виявилася корисною (див. Javelin, наприклад). Однак загалом, і особливо після 24 лютого 2022 року, Україна так і не отримала того, що дійсно потрібно для захисту від вторгнення, не кажучи вже про перемогу над росією, щоб припинити війну. Ані у фінансовій підтримці, ані в плані озброєння. Дійсно, навіть через три роки після російського вторгнення в Україну, Захід (наразі це обмежується Європою) все ще перебуває в процесі серйозного нарощування виробництва зброї та боєприпасів, щоб мати змогу надати Україні те, що потрібно.

Крім того, Конгрес США заблокував усі поставки зброї та боєприпасів в Україну з жовтня 2023 року до травня 2024 року.

Інакше кажучи: Україна вже воювала з росіянами без підтримки США – і не розвалилася.

По-друге… Останнім часом військова допомога США становила близько 35-40% військової допомоги, що надавалася Україні Заходом. Це означає: так, припинення американської військової допомоги призведе до серйозних проблем. Це призведе до втрат для України: втрат для ЗСУ, втрат для її цивільного населення, втрат для її економіки та інфраструктури.

Але це не призведе до краху України. Я вже пояснював чому в одній із статей, опублікованих на початку минулого тижня. Суть причини полягає в тому, що українці – не їхній уряд, не їхні генерали, а мільйони пересічних українців – не здаються. Тому що вони продовжують боротися.

Тим часом, українська економіка забезпечує до 30% зброї та боєприпасів, які використовують ЗСУ. Це займе час, але Європі доведеться втрутитися і збільшити обсяги своєї підтримки: принаймні зараз навіть найгіршим зомбованим ідіотам має стати зрозуміло, що у Європи немає іншого виходу, окрім як зробити це, і то на кілька порядків.

Щодо американської розвідки: я не вважаю припинення розвідувальної підтримки США великою проблемою для України. Можливо, на стратегічному рівні (див. попередження про те, що росія збирається вторгнутися, з 2021-2022 рр.) американські розвідувальні служби зробили велику роботу. Проте відтоді – ні (за винятком попереджень ЦРУ та МІ-6 про крах західної підтримки України, починаючи з літа минулого року). Без сумніву: на планеті немає іншої держави, яка б володіла настільки ж розгалуженими технічними засобами збору розвідувальної інформації як США. Лише за кількістю супутників та інших засобів радіоелектронної розвідки, якими володіють США, вони легко перевершують усіх інших разом узятих.

Проте, якою б потужною не була американська розвідка, вона обмежена технічними засобами збору розвідданих. Після низки випадків, коли десятки (якщо не сотні) американських інформаторів по всьому світу були спіймані місцевою владою через неймовірні помилки в їхньому оснащенні, американські служби серйозно обмежені у використанні так званих людських джерел розвідки. Більше того, мені довелося чути: те, що американські служби надавали Україні протягом останніх 12-16 місяців, було дедалі гіршої якості. Часто відверто марним. І все було радше навпаки, що українська розвіддані, надані американським службам, були набагато якіснішими, і що співпраця постійно зазнавала невдач через дірявість американських спецслужб. Тому що так багато української інформації було розкрито – або громадськості в США, або навіть росії.

Отже, як своєрідний підсумок: на мою думку, припинення американської розвідувальної підтримки, швидше за все, змусить українців стати ще більш незалежними та професійними. Саме так, як це зробили іранці після розпаду американо-іранського альянсу 1978-1980 років. Іншого виходу з ситуації, що склалася, немає.

Що, якщо США – тобто Ілон Маск – відключить послугу StarLink для України?

Забігаючи наперед: це було б великою проблемою для ЗСУ. У цьому немає жодних сумнівів.

Справа в тому, що функціональність автоматичних систем тактичного управління (ATMS, також C4ISR), що стоять на озброєнні ЗСУ, таких як “Дельта” (про яку говорив Бенджамін на початку цього тижня), “Кропива”, залежать від StarLink.

Однак це буде далеко не таким серйозним ударом, як можна було б подумати. Зрештою, не варто забувати, що всередині росії немає ніякого сервісу StarLink, і, таким чином, ЗСУ воюють в Курській області без будь-якого сервісу StarLink вже з літа минулого року.

Однак ще важливішим є чинник жадібності: наразі Україні працює близько 100 000 терміналів StarLink. Майже 60% з них оплачують українці за пільговими тарифами, решту – іноземні партнери. Зауважте, що Ілон Маск заробляє на цьому бізнесі мільйони. Тоді як він має великі борги, втрачаючи вигідні контракти (наприклад, у Мексиці), він не може сказати щось на кшталт: “Гаразд, Україна мені більше не потрібна”.

І останнє, але не менш важливе: хто знає, що Маск робить з усією тією інформацією про Україну, яку він може, принаймні теоретично, зібрати через StarLink…

Поза тим, гадаю, більш ніж очевидно: не лише Україні, а й усій Європі потрібна власна або, що ще краще, спільна служба з (принаймні) аналогічними можливостями. Зараз як ніколи раніше. І це також нагальна потреба.