У понеділок, 28 квітня, у Києві попрощалися з родиною, яка загинула 24 квітня під час масованої ракетної атаки Росії – 17-річним Данилом Худею та його батьками Олегом і Вікторією. На церемонію прощання прийшли сотні людей.

Про це пише “Суспільне”.

Сім’я мешкала у Святошинському районі на першому поверсі будинку, який знищила російська ракета. Вони сподівалися, що юнака вдасться врятувати. Надвечір рятувальники дістали його тіло. Батьки Данила теж загинули.

Вижила молодша сестра Данила Яна, вона зазнала пораннь і  зараз перебуває у лікарні. Також у підлітка залишилися старша сестра.

“Яна зараз в лікарні, за нею стежать кращі лікарі. Вона притомна, в неї зламана нога, на другій нозі в неї розірвані зв’язки, ребро в неї (зламане, – ред.). Зараз вона в стабільному стані. Вона дуже хотіла вчора приїхати, вона навіть почала вставати через біль, через силу. Вона реально вчора встала. Лікарі сказали – не треба і не відпустили”, – розповів друг родини Андрій.

Повідомляється, що попрощатися із загиблою родиною прийшли викладачі та однокурсники Дані. Хлопець навчався у Київському авіаційному фаховому коледжі.

“Він хотів стати електромонтажником літаків, хотів відновити Мрію”, – розповів друг Данила Олександр.

Викладач, завідувач відділенням спеціальності “Авіаційна та ракетно-космічна техніка” Сергій Толстой розповів, що Данило був відповідальним, веселим та комунікабельним.

За його словами, одногрупники дуже важко сприйняли загибель друга.

“Одногрупники його сильні. Вони залишилися міцними. Я попросив їх вчитися за себе і за Даню. Це у них тепер відповідальність дуже серйозна. Це денне відділення, тому вони щодня одне одного будуть бачити. Я впевнений, будуть підтримувати один одного”, – сказав Сергій Толстой.

Найбільше Даня захоплювався спортом, обожнював баскетбол, розповів його друг Богдан Ткаченко.

“Запам’ятався доброю людиною. Він завжди допомагав, веселив нас, ніколи не грубив і нічого поганого нікому не робив”, – додає подруга Дані Вікторія.

Батько Данила був військовослужбовцем, проходив реабілітацію і повернувся додому за два тижні до трагедії.