У розпал тривалої війни з’являються все більше тривожних прогнозів щодо можливих змін у соціально-економічній системі країни.

Серед цих змін — перспектива введення трудової повинності, яка передбачає кардинальні трансформації умов праці, оплати та забезпечення.

Введення трудової повинності фактично означає, що українці зможуть працювати не за гроші, а за пайки та талони на певні продукти й послуги. Заробітна плата в її звичній формі може повністю зникнути. Це викликає тривогу у населення, адже означає суттєве скорочення економічних свобод, залежність від державного забезпечення та різке зниження рівня життя.

“Війна не закінчиться завтра, і ми маємо готуватися до нових випробувань,” — пояснює Мамалуй. “Зараз люди отримують зарплати, а з них відраховуються податки на потреби армії. Проте якщо ситуація затягнеться, депутатам, ймовірно, доведеться ухвалювати ще жорсткіші заходи.”

На фоні довготривалих бойових дій з’являються все більше обмежень на витрати бюджету та зростає потреба у забезпеченні фронту. Умови, коли держава самостійно контролює розподіл ресурсів та забезпечує населення лише найнеобхіднішим, могли б стати частиною нової реальності. Модель трудової повинності вже давно практикується у надзвичайних ситуаціях, зокрема, у часи масштабних військових конфліктів, коли фінансові витрати не встигають за потребами.

Майор Мамалуй вказує на можливість різкого переходу до такого забезпечення: “Якщо воєнна обстановка ускладниться, ми можемо зіткнутися з рішенням, коли праця громадян буде оплачуватися не грошима, а пайками.”

Що очікує українців у разі введення трудової повинності?

• Пайкова система. Українці можуть отримувати продукти та товари першої необхідності не за власний рахунок, а за спеціальними нормами, які видаватимуться у вигляді пайків.
• Талони на бензин. Особистий транспорт, ймовірно, буде обмежений, а пальне може видаватися лише за талонами для ключових цілей.
• Мінімальні грошові виплати. Держава може зберегти мінімальні грошові виплати для покриття найнеобхідніших потреб, але їх обсяг буде значно зменшений.

“Зараз держава ще підтримує економіку, платять зарплати, пенсії, допомоги. Але у разі введення трудової повинності більшість із цих соціальних гарантій втратять свою актуальність,” — попереджає Мамалуй. На його думку, навіть сам розподіл ресурсів стане жорстко контрольованим, з урахуванням потреб держави.

Запровадження трудової повинності є крайнім заходом, але зважаючи на тривалу агресію, це рішення перестає здаватися нереальним. “Якщо війна затягнеться, і законодавці приймуть відповідні зміни, наша країна може повернутися до системи економічних норм та пайків,” — каже військовий.