Опитування показало, що понад 40% учителів налаштовані піти з професії до 2030 року, а лише половина студентів педагогічних спеціальностей планують працювати педагогами у школі найближчими роками.

Короденко наголосив, що вчителі в Україні протягом багатьох років намагаються донести до влади свої аргументи щодо необхідності підвищувати їм зарплату. Однак, ймовірно, проблема може бути вирішена лише тоді, коли не буде кому працювати.

“Нині вчитель – як автомобіль: він їде на останніх краплях бензину й от-от зупиниться, але зовнішні порадники кажуть, мовляв, давайте замінимо мастило у двигуні, доллємо омивач скла чи навіть перефарбуємо – і машина одразу помчить! Але ж у машини закінчується пальне. А без нього всі ці ідеї так і залишаться дивними візіями і красивими слайдами з презентацій”, – зазначив експерт.

На його переконання, низька зарплата змусить тих, хто лишиться, брати півтори ставки й більше, що може позначитися на якості викладання.

“Та навіть таке “латання” вільних вакансій має свої обмеження. До речі, коли досвідчені педагоги звільняться, хто буде тягнути шкільну реформу? Шкода, що й досі немає політиків чи політичної сили, які б послідовно підтримували вчителів. Тож, вочевидь, зміни мають прийти еволюційним шляхом”, – додав Короденко.

Як повідомляв OBOZ.UA, письменниця Галина Пагутяк вважає, що підвищувати зарплати вчителям необхідно, однак проблем в освіті це не вирішить. Педагоги отримуватимуть більше грошей, однак більше знань предмета від цього у них не стане.