Статистика виїзду школярів з України критична і загрожує обваленням системи освіти. Незрозумілість цілей війни та агресивні дії ТЦК під час мобілізації посилюють прагнення батьків убезпечити дітей. Фокус з’ясував, яке майбутнє чекає на країну, якщо в ній не залишиться молодого покоління.
Останні кілька місяців в Україні спостерігається тривожна тенденція: батьки бажають якомога швидше перервати навчання дітей онлайн і вивезти їх за кордон. Директор дистанційної школи Unicorn School Володимир Страшко показує статистику, що вказує на фактичний обвал системи освіти в Україні: приблизно 27 із 30 школярів можуть назавжди покинути країну.
Якщо раніше батьки прагнули вивезти хлопчиків 10-11 класів до їхнього повноліття, то зараз дітей вивозять попри вік і стать. Серед учнів 11 класів дедалі більше тих, хто вже не напише національного мультипредметного тесту (НМТ) і не вступить до українських ЗВО. За оцінками Страшка, у деяких класах таких дітей до 90%.
Директор запевняє, що значне збільшення попиту на послуги Unicorn School простежувалося у 2022 році. На початку 2023 року люди вірили в успіх контрнаступу України та швидке завершення війни. Учні висловлювали бажання повернутися в Україну, а ті, що залишалися, відкладали рішення про виїзд до останнього.
Ті, хто виїхав рік чи два тому, перестають здобувати українську освіту, і мотивація учнів проста: вони вирішили залишитися в інших країнах назавжди. Українська освіта їм не потрібна.
“Це не та історія, коли батьки скеровують їх у найкращі виші за прекрасною освітою. Вони вступають куди завгодно, головне не в Україні. Якщо цей тренд набиратиме обертів, вчити буде нікого. Простих рішень тут немає, вчитися в іншій країні — це не про якість освіти, це про інше. Про усвідомлення перспектив. Про вибір батьків. Про спроби не потрапити під мобілізацію для батька і хлопця в майбутньому”, — зауважує Страшко.
Про тривожну тенденцію масового виїзду дітей з України перед початком нового навчального року говорила і народний депутат Ніна Южаніна. Близько 300 тисяч дітей вивезли, бо українці не отримують чітких сигналів від влади щодо подальших планів, особливо щодо осінньо-зимового періоду та військових можливостей країни. Багато хто змушений продавати майно і виїжджати переважно до Польщі.
Війна за майбутнє покоління: як не втратити дітей
Страх перед наступом Росії змусив виїхати 6,7 млн українців, з них близько третини — це діти до 18 років. Саме вони і складають освітнє ядро, каже Фокусу заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександр Гладун.
“Навряд чи всі учні шкіл захочуть повернутися, їхні батьки давно думають про закордонні інститути та університети після адаптації. Оптимістичний сценарій — це повернення 50% від тих, хто виїхав. Від’їзд людей з України б’є по науці, бізнесу та інших сферах діяльності”, — пояснює фахівець.
Інша важлива проблема полягає в тому, що на непідконтрольних Україні територіях проживають люди і там не реєструють демографічні події. Найімовірніше, діти там навчатимуться за російськими стандартами, а лінія фронту рухається щодня.
“Потрібно також додати, що сім’ї також повертаються в Україну, але постійно вважають за краще залишатися в країні пенсіонери, старші за 65 років. Тільки 6% з них виїхало до Європи. Ця статистика свідчить про старіння нації і величезне навантаження на пенсійний фонд”, — констатує вчений.
Система освіти виштовхує учнів з України
На додаток до військових в Україні є проблеми освітнього характеру. Тих, хто виїхав на навчання в інші країни, виключають з українських шкіл і навчають у спеціальних дистанційних класах з українознавчим компонентом. Цю освітню програму затвердили в серпні 2023 року, щоб розвантажити учнів, які перебувають за кордоном і об’єднують навчання у двох школах, пояснює Фокусу експерт з питань освіти, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud Олександр Кондратюк.
Українознавчий компонент передбачає вивчення чотирьох дисциплін: української мови та літератури, історії та захисту країни. Настільки малий вибір дисциплін не дасть учневі змогу успішно скласти НМТ і вступити до українських ЗВО.
“У 2024 році з математики втричі зменшилися успішні спроби вступу до вишів. Десятки тисяч дискваліфікованих абітурієнтів — їх просто не прийняли на навчання. А Європа приймає. Багато хто готувався до одного варіанта НМТ, а за фактом на нього чекав тест набагато складніший”, — каже Кондратюк.
На думку експерта, перше, що потрібно зробити — об’єктивно доносити людям інформацію про НМТ. Показові варіанти від Українського центру оцінювання якості освіти виявилися простішими, ніж у реальності. По суті дітей викидають із системи української освіти, додав він.
Кондратюк зазначає, що в перший рік великої війни з Росією простежувалося бажання підлітків вступати до вишів, пов’язаних із роботою в СБУ та іншими силовими і військовими структурами. Бажання було продиктоване сплеском патріотизму.
“У серпні 2022 року можна було провести паралелі з IT-сектором. Якби чиновники прибрали освітні невизначеності, військова освіта в Україні точно б змінилася”, — розповідає фахівець.
Не додає батькам школярів позитиву і “бусифікація” під час тотальної мобілізації. Батьки турбуються, що їхніх дітей викрадуть на вулиці співробітники ТЦК і відвезуть на фронт. У найближчій перспективі вирішення цієї проблеми не планується, тому багато хто воліє виїхати з України, підсумовує Кондратюк.
Comments (0)