Російський віцепрем’єр Марат Хуснуллін заявив, що до кінця року буде затверджено план відновлення Донецька. Це викликало бурхливе обговорення в обласному центрі, який за понад 10 років окупації зазнав не просто занепаду, а, за словами місцевих жителів, уже повернувся в минуле століття.

Що зараз відбувається в окупованому Донецьку і що стоїть за заявою Хуснулліна – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

“Ми скотилися в минуле століття”

Окупований у 2014 році Донецьк давно втратив свій лиск. Російська орда його розмародерила, старанно розтягуючи заводи та підприємства. А вкладати кошти, звичайно, не збирався ніхто – підкидали самий мінімум на життєво необхідне. Після “приєднання” окупованої частини регіону до РФ дива, на яке сподівалася частина проросійськи налаштованих місцевих жителів, також не сталося. Ба більше, за майже три роки повномасштабної війни ситуація ще погіршилася.

За словами співрозмовників OBOZ.UA в окупованому обласному центрі, єдине, що підсолодило пігулку, – це соціальні виплати і пенсії (деякі з них вищі за українські).

За її словами, одна з найгостріших проблем в окупованому обласному центрі – з водопостачанням. І на відміну, наприклад, від Києва, у Донецьку бюветів просто не існує.

Там, де воду таки дають, вона за графіком. “За щастя – це по три-чотири години на день. Але вона йде тонким струмком, ми відразу відкриваємо кран, щоб набирати у ванну, і з неї черпаємо, переливаємо у пластикові бутлі. Йде вода іржава, із запахом болота. Пити її просто небезпечно, тому для чаю, приготування їжі та вмивання купуємо в магазині, а це велика стаття витрат”, – поділилася донеччанка.

“У кого були машинки-автомат, давно їх відключили, хто зміг – придбав ручні або напівавтомат. Тобто потрібно самому наливати в неї воду і зливати. Для більшості людей похилого віку це теж дуже важко. Багато хто подіставав старі величезні каструлі-виварки – в них, як це було в 80-х і 90-х роках, саме виварюють постільну та спідню білизну, щоб прокипіла ця моторошна вода, знезаразилася. Дожилися… Ми скотилися в минуле століття”, – гірко констатувала донеччанка.

Але багато жителів окупованого міста взагалі сидять без води. Дехто, наприклад, уже два роки. У місцевих пабліках донеччани скаржаться на це та називають адреси.

Тяжка ситуація і з опаленням. Зношені комунікації, якими ніхто до ладу не займався понад 10 років окупації, не дозволяють мати начебто елементарного.

І така ситуація повсюдно – причому не десь на відшибі, а в центрі міста. Через прориви постійно затоплюються під’їзди та підвали, що вже говорити про квартири, а пліснява та грибок стали звичною справою.

Величезна проблема і з вивезенням сміття. Місто буквально перетворилося на величезне сміттєзвалище і розплодилися щури.

Через зношеність комунального транспорту прибрали багато маршрутів, і тому з одного кінця Донецька до іншого можна добиратися по дві-три години.

“Безвихідність. Сіра безвихідь. Боляче дивитися на змарніле, пошарпане місто, яке колись було зовсім іншим. Так, у центрі працюють дорогі ресторани, є ілюмінація – але це як бутафорське потьомкінське село, яке приховує справжнє становище”, – каже донеччанка

“Привіт, великий розпил!”

Заява Хуснулліна про відновлення Донецька, що планується, не на жарт розбурхала місцевих жителів.

“Капремонт житла, модернізація комунальної інфраструктури, ремонт доріг, соціальної інфраструктури – все це є в наших планах. До кінця року ми цей план затвердимо”, – повідомив російський віцепрем’єр.

Місцеві жителі, щоправда, сприйняли його слова зі скепсисом. Справа в тому, що Хуснуллін займається “відновленням” багатостраждального Маріуполя, який російські окупанти жорстоко бомбили. І в результаті їхня обіцянка місцевим жителям відновити зруйновані та пошкоджені будинки виявилася аферою: люди просто залишилися без житла, а квартири у відбудованих багатоповерхівках росіяни стали продавати.

“Так, тут немає таких руйнувань, але місто набагато більше за Маріуполь і багатше. У нас кажуть, що буде знесення нібито аварійного житла, а на його місці зведуть багатоповерхівки, які теж будуть продавати. А ще близько 300 тисяч квартир були тишком націоналізовані, тобто окупанти можуть робити з ними що хочуть. Маріупольці вже повною мірою відчули на собі “турботу” Росії, тепер, зважаючи на все, прийшла черга і донеччан. Напевно, це й мав на увазі Хуснуллін, говорячи про капремонт житла”, – каже чоловік.

На його думку, обіцяний ремонт доріг, комунальної та соціальної інфраструктури Донецька – це насамперед можливість заробити російським компаніям, а кураторам – отримати відкати: “Те саме відбувалося і відбувається зараз у Маріуполі, тільки у нас розмах буде більшим. Тож привіт, великий розпил!”.

Нині розлючені жителі окупованого Донецька складають петиції для ремонту насамперед своїх будинків. Однак є ймовірність, що саме це житло найшвидше виявиться “експропрійованим” окупаційною владою.