Фото: президентка Молдови Майя Санду не змогла перемогти в першому турі (Getty Images)

У Молдові відбувся перший тур президентських виборів та референдум щодо закріплення в конституції країни європейського курсу. Результати обох голосувань до певної міри несподівані.

Референдум на грані

РБК-Україна писало, що референдум важливий у двох аспектах. Він є важливим з погляду символізму, аби закріпити курс Молдови до Євросоюзу у Конституції. Одночасно референдум – політична технологія, яка мала допомогти Майї Санду привести більше своїх виборців на дільниці.

Опитування фіксували, що більшість населення Молдови за європейський курс. Однак у самій країні “за” проголосувала меншість. Додаткові голоси дала молдавська діаспора, яка традиційно є проєвропейською. Тож до останнього не було зрозуміло, якими ж виявляться результати.

ЦВК Молдови залишилося підрахувати 1,5% бюлетенів, які вже не змінять остаточний результат. І наразі незначна більшість у 50,09% проголосувала “за” вступ до ЄС.

Такий результат спричинили кілька факторів.

“По-перше, були ті, які проти, тобто це базовий проросійський електорат. Активно Російська Федерація працювала на тим, щоб розширити свою базу, фактично, шляхом лякання молдаван. Вони прив’язували майбутній дрейф в ЄС до того, що буде потім НАТО, потім будуть військові бази. А це ескалює ситуацію і cпровокує втягування Молдови у війну”, – каже політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов.

Також не останню роль відіграли електоральні “сітки” молдовського олігарха-втікача Ілана Шора. За даними поліції Молдови, він побудував мережу з близько 130 тисяч виборців, які мали проголосувати за проросійського кандидата, що складає близько 10% всіх виборців. “Сітки”, очевидно, збільшили кількість тих, хто на референдумі проголосував проти європейського курсу Молдови.

Референдум показав ще одну важливу тенденцію. “За” на референдумі проголосували понад 732 тисячі. Водночас за Майю Санду – понад 635 тисяч виборців.

“Ті, хто за зміни в Конституцію, щоб внести проєвропейський вектор туди, приблизно на 100 тисяч переважають в кількості голосів “за” Майю Санду. Тобто 100 тисяч громадян Молдови проголосували на референдумі за внесення змін, але не проголосували за чинну президентку”, – каже Рохов.

Фото: більшість громадян Молдови всередині країни не підтримали зміни до конституції щодо вступу до ЄС, але результат забезпечила діаспора (Getty Images)

Разом з тим, референдум таки зафіксує проєвропейський курс Молдови у Конституції, але не матиме впливу на сам процес вступу.

Для того, аби Молдова стала членом ЄC, потрібно пройти складну процедуру, яка передбачає як реформи всередині країни, так і згоду країн-членів ЄС на приєднання. Тож ключовим залишатиметься питання: хто все ж таки буде при владі у Молдові і яким курсом вестиме країну.

Ризики другого туру

Чинна президентка Майя Санду так і не змогла отримати достатньо голосів, аби перемогти у першому турі, хоча вона таки зайняла перше місце.

Соціологічні опитування останніх місяців показували її лідерство. За неї готові були віддати свій голос 30-35% виборців всередині країни. Під час голосування їй таки додали голосів частина тих, хто прийшов голосувати на референдум, а також діаспора, яка складає близько 15% виборців і в цілому більш проєвропейська. Тож після підрахунку 98,51% голосів Майя Санду набирає 42,07%.

Разом із нею до другого туру пройшов кандидат від соціалістів Александр Стояногло з результатом більше 26,27%. До виборів його рейтинги коливалися на рівні 10-15%

Показово, що у рідному районі чинна президентка стала лише третьою з 23,5%.

В таких умовах Санду буде вкрай важко переобратися на другий термін. Зокрема, і через те, що їй нізвідки отримати додаткові голоси. Підтримати Санду у другому турі можуть хіба що виборці кандидатів Октавіана Цику та Андрея Нестасе, які отримали на виборах менше 1%. А референдум як технологія збільшення явки спрацював тільки у першому турі. У другому такого “бонусу” Санду не матиме.

З іншого боку, виборці, які проголосували “проти” на референдумі, матимуть додатковий стимул прийти у другому турі, аби заблокувати європейський курс де-факто, через зміну керівництва країни.

“Я припускаю, що ті люди, які голосували проти референдуму і в результаті того, що референдум виявився для них провальним, (адже вони хотіли зафіксувати, що проти, але отримали поразку), вони мобілізуються для участі у другому турі виборів. Це понад 730 тисяч голосів, а це більше, ніж Майя Санду отримала в першому турі”, – каже Рохов.

До другого туру також навряд чи кудись дінуться “сітки”. Також можна очікувати, що Стояногло підтримають інші рейтингові кандидати.

За словами Рохова, у цих умовах навряд чи опозиція оскаржуватиме результати референдуму, адже в них за результатами виборів відкриваються можливості заблокувати європейський курс, перебуваючи при владі.

Команді ж Майї Санду потрібно буде швидко знайти спосіб поліпшити своє становище. Зранку 21 жовтня вона виступила з коротким зверненням. За її словами є “явні докази” того, що злочинні угруповання, які працюють спільно з іноземними силами, ворожими інтересами Молдови, намагалися купити 300 тисяч голосів.

“Їх метою було підірвати демократичний процес. Їхнім наміром було посіяти страх і паніку в суспільстві… Ми чекаємо на остаточні результати, і ми відповімо твердими рішеннями”, – сказала президент Молдови.

Однак, якими будуть ці рішення, невідомо. Так само неясно, чи зможуть вони все ж таки вплинути на результати другого туру виборів.