Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману заявив, що корупція в Україні є на побутовому рівні, «але ми відкрито про це говоримо і боремося». Водночас він наголосив, що «такої складної антикорупційної системи, як у нас, в Європі немає». Редактор проєкту Наші гроші Юрій Ніколов в ефірі Radio NV оцінив, наскільки ці слова президента відповідають дійсності.

Юрій Ніколов

редактор проєкту Наші гроші

Володимир Зеленський не дуже сильно лукавив, коли розповідав, що ми попереду планети всієї в антикорупційній структурі, є такий момент. Але це стосується досить вузького сегмента.

Що мається на увазі? Те, що у нас демонструє система Прозоро, те, як у нас відкриті дані про власників фірм, про нерухомість, про доходи чиновників, це настільки передове [явище] для всього світу, що мої знайомі американці просто в шоці від наших можливостей.

Вони у себе в муніципалітет, я не знаю, Луїзіани чи Чикаго мусять пішки ходити, отримувати дані про тендери, хто там виграв, кому належать ті компанії, що то за земля. Умовно, іноді місяцями чекають якихось паперових звітів. Вони в шоці від того, що в нас в один клік можна це все робити. Це абсолютна правда, тут ми дуже круті, неймовірно круті за світовими мірками.

Але прозорість є антикорупційним інструментом в пакеті з невідворотністю покарання та пряником у вигляді пристойних доходів у хороших чиновників. І отут, на жаль, у нас собака закульгала на всі ноги.

Невідворотності покарання у нас немає, вона відсутня взагалі. Ти можеш хоч кожен день писати про корупційні тендери, але нікого за це не карають. Антикорупційна тріада — НАБУ, антикорпрокуратура, антикорсуд — вони, на жаль, за останні роки перетворилися на таке, що я називаю, імпотенти, хоча і важливі за своєю назвою.

Все — ніхто нікуди не біжить. І якось так у них виходить працювати, що досі не покараний навіть колишній голова податкової [Роман] Насіров (звинувачується у ймовірному одержані хабара — Ред.). У нас вже нове покоління людей народилось, які навіть прізвища такого не знають. А той «клітчастий плєдік» досі не в тюрмі. От не виходить його посадити. Я навіть не можу згадати, кого важливого реально посадили в тюрму, якогось важливого корупціонера. Обшуки були, затримання були, висунення підозр було, але немає [тюремного ув’язнення].

Неможливо уявити яскравішого прикладу, як історія з цими «прокурорами-інвалідами». З якими помпами, фанфарами, з яким шумом вибухнула ця історія восени про те, що прокурори магічним чином ставали інвалідами й отримували потім мільйонні доплати до своїх пенсій чи заробітних плат завдяки цій тісній співпраці з МСЕКами. Але все звелося до того, що МСЕКи розформували, створили якісь нові структури, а прокурорів навіть не змогли звільнити з системи — не те щоб в тюрму посадити, хоча можливості були.

Тому, скажімо так, я досить скептичний щодо того, що ця найкраща у світі антикорструктура зараз є джерелом змін в країні. Навпаки, скоріше зараз вона виконує функції такої ширми, вітрини, даючи можливість президенту розповідати певною мірою все-таки не досить точну інформацію