Рік добігає кінця, і підсумувати культурні досягнення було не просто. Попри війну та спроби ворога загарбати не тільки наші території, а й культурну спадщину, українська культура продовжувала розвиватися та дивувати світ.

Документалісти перетворили тяжкі свідчення у світові кіноперемоги, музиканти — зробили хіти з болю, а розробники відеоігор втілили зону відчуження у частину глобальної масової культури.

“Телеграф” пропонує згадати 10 головних культурних та навколокультурних подій, які вразили та надихнули у 2024-му.

1) Перший “Оскар” в історії України

11 березня 2024 року увійшло в історію українського кінематографа: документальна стрічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова здобула “Оскар” у категорії “Найкращий документальний фільм”. Це перша нагорода Американської кіноакадемії, яку отримала Україна, і справжній прорив на світовій кіноарені.

Фільм також здобув перемоги на українській кінопремії “Золота дзиґа”, фестивалі “Санденс”, британській премії BAFTA та приніс Чернову премію Гільдії режисерів США за видатні досягнення. Команда стала останніми журналістами, які документували трагедію початку облоги міста, за що їх нагородили Пулітцерівською премією та Шевченківською премією.

— Це честь для мене. Але, мабуть, я буду першим режисером на цій сцені, хто скаже: я не хотів знімати цей фільм. Я б хотів мати можливість обміняти цей “Оскар” на те, щоб Росія ніколи не напала на Україну… Але всі разом ми можемо зробити так, щоб правда перемогла, а люди з Маріуполя та всі, хто віддав життя на війні, ніколи не були забуті, — зазначив Чернов, отримуючи нагороду.

Фільм розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, коли Маріуполь став епіцентром одного з найстрашніших воєнних злочинів сучасності.

Свою актуальність стрічка підтвердила й поза кіноекраном. Цьогоріч “20 днів у Маріуполі” став дев’ятим найпопулярнішим запитом у Google серед українців і лідером у категорії “Фільми”.

2) Рекорд касових зборів документального фільму “Яремчук: Незрівнянний світ краси”

8 серпня на великі екрани вийшов документальний фільм “Яремчук. Незрівнянний світ краси” — зворушлива оповідь про життя і творчість Назарія Яремчука, першої попзірки незалежної України.

Стрічка стала найкасовішою документальною стрічкою в українській історії, обігнавши “20 днів у Маріуполі”. Її бокс-офіс сягнув 15,3 мільйона гривень, а глядачі придбали майже 100 тисяч квитків. Протягом 11 тижнів прокату фільм охопив 96 кінотеатрів у 109 населених пунктах України, а також тішив глядачів на кіноекранах за кордоном.

Покази стрічки “Яремчук: Незрівнянний світ краси” пройшли у восьми містах Сполучених Штатів.

Автором ідеї та продюсеркою фільму стала донька Назарія — Марія Яремчук. Крім того, вона підготувала музичний альбом із каверами на хіти батька під назвою RE:Yaremchuk. До платівки увійшло 11 композицій, які виконали відомі українські артисти: Jamala, O.Torvald, Pianoбой, Dantes, Tember Blanche та інші.

Фільм створено продакшном Knife! Films під керівництвом продюсера Максима Сердюка та режисера Артема Григоряна. У стрічці, за словами творців, можна побачити не лише історію Назарія Яремчука, а й відчути, як змінювалася та дорослішала країна.

Один із найцікавіших аспектів — використання голосу, схожого на голос самого Яремчука. Оскільки в архівах збереглося небагато його інтерв’ю, команда за допомогою штучного інтелекту та актора дубляжу відтворила звучання голосу Назарія.

Робота над стрічкою тривала майже три роки й була призупинена через повномасштабне вторгнення, що відтермінувало прем’єру.

3) Третє місце України на “Євробаченні 2024”

У національному відборі на “Євробачення 2024” пісня отримала понад 723 тисячі голосів — на 600 тисяч більше, ніж композиція, яка посіла друге місце.

На самому конкурсі, який цього року відбувався у шведському Мальме, Alyona Alyona та Jerry Heil виконали Teresa & Maria блискуче. Тож пісня вийшла до фіналу і посіла почесне третє місце, набравши 453 бали. Це стало черговим підтвердженням успіху України на “Євробаченні”.

Національний відбір також став найобговорюванішою подією року за версією Muzvar Awards, зібравши увагу не лише українських, але й міжнародних шанувальників музики.

4) Джамала отримала Шевченківську премію за альбом “Qirim”

2024 рік став знаковим для творчості Джамали, яка отримала Шевченківську премію за свій альбом QIRIM. Це музичний шедевр, що втілив у собі фольклор кримськотатарського народу. До альбому увійшли 15 народних пісень, зібраних із різних регіонів Криму, які отримали нове життя в оркестрових аранжуваннях.

А кліп на містичну старовинну пісню Arafat Dağindan отримав нагороду “Кліп року” за версією Megogo Music Awards. Відео стало найдовшим кліпом в історії української музики, тривалістю 6 хвилин 28 секунд.

— Це неймовірна подія для української музики. Пісня кримськотатарською мовою, без жодного штучного інструменту, зуміла конкурувати з абсолютними поп-хітами. Це перемога, яка показує силу й унікальність нашої культури, — прокоментувала цей успіх Джамала.

Альбом QIRIM також завоював міжнародне визнання: він посів 6-те місце у рейтингу World Music Charts Europe, а Джамала стала першою українською артисткою, яка очолила плейліст Spotify Equal.

5) Вихід “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля”

20 листопада 2024 року відбувся довгоочікуваний реліз відеогри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” від української студії GSC Game World.

Це перша гра в серії, випущена на консолях, і одна з найочікуваніших за версією PC Gaming Show 2024. Вона очолила топи продажів Steam ще до релізу. А в Росії, де шутер також активно завантажували, його купівлю могли прирівнювати до державної зради.

У світі Чорнобильської зони відчуження S.T.A.L.K.E.R. 2 запропонував гравцям не лише неймовірний сюжет, але й графіку. Жодна відеокарта не може підтримати графічні налаштування цієї віртуальної реальності на максимумі.

До слова, гра викликала нову хвилю інтересу до української інді-музики, і, зрозуміло, не тільки в нашій країні. Іноземні геймери відкрили для себе сучасну українську сцену. Розробники використали понад 400 композицій вітчизняних артистів. Тож незабаром у топи повернулися хіти SadSvit та пісня “Хризантеми” Анастимози, яку багато хто вперше почув у трейлері.

Невдовзі фанати гри зможуть замовити артбук за мотивами гри, який створює видавництво “Мальопус”. Книга обіцяє стати справжнім путівником по світу Зони, детально показуючи аномалії, артефакти, монстрів, зброю та інші елементи гри.

6) 30-річчя гурту “Океан Ельзи”

12 жовтня гурт “Океан Ельзи” відсвяткував своє 30-річчя. П’ять концертів у Палаці спорту, два повноцінних альбоми українською та англійською мовами, а також тур США — це лише частина того, чим “Океан Ельзи” відзначив свій ювілей на українській сцені.

Альбом “Той день” став справжнім подарунком для фанатів, адже подарував мить ностальгії за класичним “ОЕ”.

Попри перевірки ТЦК та повітряні тривоги, за п’ять концертів гурту вдалося зібрати 10,5 мільйонів гривень, які були передані на потреби ЗСУ.

7) 100-річчя Українського Радіо

16 листопада Українському Радіо виповнилося 100 років. Воно розпочало свою діяльність у Харкові 1924 року і стало однією з перших радіостанцій Європи. Саме у 1920-х роках радіо почало поширюватися по всьому світу: в Англії, Чехії, Італії, Франції та Німеччині.

До ювілею на українських платформах вийшла низка програм, що дають змогу зануритись в історію через архівні записи та музику.

Серед них: радіоподорож через епохи з голосами знакових письменників 20-го та 21-го століть (ексклюзивні записи Івана Багряного, Василя Симоненка, Ліни Костенко тощо), музичні записи “Художнього фонду Українського Радіо”, документальний фільм.

А національний банк України увів в обіг пам’ятну монету “100 років із часу заснування Українського Радіо” номіналом 5 гривень.

8) Кобзарсько-лірницька традиція включена до списку ЮНЕСКО

6 грудня 2024 року ЮНЕСКО внесло українську “Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції” до реєстру належних практик охорони нематеріальної культурної спадщини.

Кобзарсько-лірницька традиція охоплює не лише виготовлення кобз, лір та бандур, але й мандрівне виконання пісень — дум, які співаються в стилі речитативу. Ця традиція стала важливим елементом збереження культурної пам’яті та ідентичності, адже кобзарі передавали свої твори усно.

З початку року в Україні розпочали активну фіксацію кобзарської спадщини: було записано 13 кобзарів, понад сто їхніх творів, знято шість фільмів, підготовлено три тематичні лекції і створено портал “ДУМА” для поширення знань.

Згідно з даними Мінкульту, під час повномасштабного російського вторгнення шестеро братчиків кобзарських цехів стали на захист України.

Також цьогоріч до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, було включено Національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр” та Одеський літературний музей.

9) Українці стали читати більше українською

Український інститут книги оприлюднив результати дослідження “Зміцнення позиції української книги”, які демонструють помітний прорив: популярність українських книжок у 2024 році зросла на 20% порівняно з минулим роком.

Зокрема, українська мова стає все комфортнішою для читачів — майже половина опитаних відзначили, що надають їй перевагу. Українці також активно підтримують розвиток книгарень та видавців, а ті своєю чергою збільшують свої виторги.

Більше половини української молоді читають книги щодня або декілька разів на тиждень. Книги для багатьох стали не лише джерелом знань, а й можливістю відпочити, втекти від буденних проблем і отримати новий досвід. Разом з цим читання дедалі частіше допомагає зміцнити національну свідомість і мовну ідентичність.

10) Картина українського художника побила аукціонний рекорд

У суботу, 8 червня, на київському аукціоні Goldens встановили рекорд у світі сучасного українського мистецтва. Пейзаж Івана Марчука “Зійшов місяць на Дніпром” пішов з молотка за $250 тисяч. Загальна сума, з урахуванням комісії та авторського збору, сягнула $300 тисяч.

Ця робота, створена у 1980 році, розміром 70 на 100 сантиметрів, зображає містичний нічний краєвид українського села. Полотно зберігалося в приватній колекції, а попередні прогнози оцінювали його у $150-200 тисяч. Після торгів новим власником став ще один приватний колекціонер.

Цей продаж побив усі попередні рекорди не лише для творчості Марчука, а й для сучасних українських художників загалом. Для порівняння: у 2022 році його “Сад спокуси” продали на благодійному аукціоні Art Can Help за $120 тисяч, а частину коштів тоді передали фонду “Повернись живим” на підтримку ЗСУ.

Українське мистецтво продовжує привертати увагу як на національних, так і на міжнародних аукціонах. А такі рекорди демонструють його унікальну цінність та культурну вагу.