Вдягали і Франко, і Хрущов: історик розповів, як вишиванка стала повсякденною модою українців

Уявіть собі сорочку, яка може розповісти про цілу історичну епоху. Вишиванка – саме такий унікальний одяг, що пережив заборони, переслідування та відродження

Вишиванка – не просто елемент одягу, а символ української ідентичності. Вона пройшла складний шлях від простого селянського вбрання до світового модного тренду.

Історик Олександр Алфьоров розповідає перетворення вишиванки на повсякденний одяг. “Телеграф” ділиться цією історією з читачами.

Кінець ХІХ – початок ХХ століття став переломним моментом у сприйнятті вишиванки. До цього часу вона була переважно атрибутом простих українців, а інтелігенція ставилася до неї доволі обережно. Носіння вишитої сорочки могло навіть призвести до переслідувань – потрапити до буцегарні було цілком реально.

Революційну роль у популяризації вишиванки відіграв Іван Франко. Саме він першим поєднав традиційну українську сорочку з класичним європейським костюмом. За словами історика Алфьорова, Франко зробив для української моди те саме, що шотландці – для світового дрес-коду, носячи кілти (традиційні шотландські спідниці) зі смокінгами.

Сучасник Франка Іван Яцків підтверджує цю трансформацію. Він описує письменника так: “Святковий одяг Франка завжди був темно-синім і до нього вишиванка”.

Піонери української моди

Важливу роль у популяризації української вишивки відіграла й Олена Пчілка. У 1876 році вона видала унікальний альбом з українськими орнаментами, що значно посприяло світовому визнанню українського текстильного мистецтва. Серед українських аристократів саме вона та її донька Леся Українка першими свідомо почали носити вишиванку як символ національної ідентичності.

Радянська доба: парадокси популярності

Радянський період приніс несподівані зміни у статусі вишиванки. У 1920-30-ті роки спостерігалася перша хвиля її популярності – вишиті сорочки носили як партійні керівники, так і прості люди. Це було частиною загальносоюзного тренду на народний одяг.

Після смерті Сталіна почалося масове виробництво трьох видів вишиванок: “українки”, “гуцулки” й “чумачки”. За свідченнями письменників того часу, “гуцулка” стала популярною навіть поза межами України.

Друга хвиля популярності українських вишиванок припала на середину 1950-х – початок 1960-х років. Цьому сприяв особисто Микита Хрущов, який часто з’являвся на публіці у вишиванці, надихаючи інших посадовців наслідувати його приклад.

Від дисидентського символу до національної гордості

З часом вишиванка перетворилася на символ спротиву. У 1970-80-ті роки вона стала важливим атрибутом дисидентського руху та патріотичного спротиву.

Відновлення незалежності України повернуло вишиванці статус повсякденного одягу. А після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вона перетворилася на потужний символ національної стійкості та єдності.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *