Найбільший в Україні оператор мобільного зв’язку “Київстар” з 20 грудня суттєво підвищить ціни на зв’язок. Тарифи зростуть в середньому на 25% і це — відчутна для користувача різниця. Підвищення викликало бурю обурення в соцмережах.

Київстар — перший. Хто далі?

У lifecell нещодавно розповідали Forbes, що поки не планують підвищення тарифів. “Vodafone Україна” знаходиться у процесі перегляду лінійки тарифів, проте там не уточнювали відсотка збільшення.

Експерт з цифрових технологій eQualitie Олександр Глущенко зазначив “Телеграфу“, що тарифи неминуче зростуть у всіх мобільних операторів. Це буде відбуватися поступово і пояснюється рядом причин та останніх змін в Україні.

“Вони всі піднімуть ціни, але вони не роблять це синхронно. Якщо це буде синхронно, це буде дуже схоже на картельну змову. І тут виникнуть питання Антимонопольного комітету. По-друге, всі вони існують в рамках ринкових відносин і у кожного є додатково ще оператори фіксованого зв’язку(домашній інтернет з проводом,- Ред.). Вони продають пакети, чи ще як на них кажуть, “бандли”: мобільний зв’язок, інтернет, телебачення. І вони між собою цими послугами конкурують”, — пояснює Глущенко

Логічно, що кожен з операторів витримує паузу, щоб, як мінімум, через послугу MNP(Mobile Number Portability — перехід від одного оператора до іншого зі збереженням номера) спробувати забрати собі незадоволених. Пригадаймо рекламу про “чайку-переключайку”. Вони починають конкурувати не тільки в швидкісному домашньому інтернеті, а в пакетах за мобільний номер і абонента.

“Закони економіки, закони фізики обманути неможливо. Єдине, що кожен з операторів має якусь свою стратегію, має певні фінансові показники, плани, тому вони цей процес відтерміновують, але всі вони будуть ціни підіймати”, — каже Глущенко.

Як зростали ціни на зв’язок

Олександр Глущенко зазначає, що ціни піднялись в півтора-два рази, якщо ми будемо порівнювати тарифи станом на 1 лютого 2002 року і на 1 грудня 2024 року. Але це лише відносно гривні.

“Якщо брати стосовно умовних одиниць, то тарифи в умовних одиницях або вирівнялись станом на 1 лютого 2022 року, або стали трошки більше“, — зазначає Глущенко.

Блекаути, податки, частоти і дорога техніка: чому ростуть тарифи

У “Київстарі” раніше пояснювали своє нове підвищення на 25% тим, що прагнуть надавати якісний зв’язок. При розрахунку тарифів враховували зростання споживання послуг, а також той факт, що ціна деяких тарифів залишалася незмінною протягом тривалого часу.

Олександр Глущенко зазначив, що на збільшення вартості мобільного зв’язку впливають інфляція і збільшення рівня податків:

“У нас в країні є інфляція та збільшились податкові зобов’язання для бізнесу. Звісно, що тарифи будуть підійматися. Бізнес – це не про меценатство, це про заробляння грошей“, — розповідає Глущенко.

Декілька тижнів тому був аукціон на ліцензії для користування частотами в діапазонах 2100, 2300 та 2600 МГц. Разом оператори заплатили за це сумарно 2,89 млрд грн. Ці витрати лягають на плечі кінцевого споживача, підкреслює Глущенко.

Також впливає на ціну тарифного плану рішення Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ). Операторів зобов’язали забезпечити 10 годин роботи мережі на випадок відключень до 1 лютого 2025 рок. Для цього вони повинні зарезервувати базові станції та стати енергонезалежними, працювати і не вимикати зв’язок. Це теж інвестиції.

“Паралельно збільшуються витрати на різні операційні витрати. Логістика здорожчала, паливо здорожчало, є знищена інфраструктура, яку потрібно відновлювати. Це все накладає на операторів зв’язку додаткові витрати і вони підіймають ціни. Для того, щоб зв’язок був як мінімум не гірший від того, яким він був станом на 1 лютого 2022 року”, — підсумував Глущенко.

Порівняно з Європою Українці платять мало

“Телеграф” запитав Олександра Глущенка, чи можна сказати, що українці мало платять за зв’язок порівно з рештою світу.

“Є коректне порівняння, є некоректне порівняння. Абоненти, як правило, порівнюють відносно середньої зарплати в кожній з країн. А порівнювати треба відносно витрат мобільного оператора на розбудову мережі та на її існування”, — каже Глущенко.

Бо обладнання і програмне забезпечення постачальники продають за однаковою ціною в кожну країну.

“Не може бути такого, що комутатор коштує для Британії 1000 фунтів, а для України — 500. На обладнання у наших операторів витратна частина схожа з витратною частиною іноземних операторів. У нас в країні найдешевший, порівняно з сусідами, один з найдешевших зв’язок. І мобільний, і широкосмуговий”, — каже Глущенко.

Інтернет під час блекаутів

Під час відключень світла з’являється багато скарг від користувачів — мовляв, за що ми платимо, якщо інтернет зникає. Але потрібно розуміти, що якщо абоненти не будуть платити за зв’язок — його не буде. От і все, дуже проста формула, наголошує Глущенко.

“За зв’язок потрібно платити. Завжди є в умовах конкуренції можливість перейти до того, хто надає за версією абонента більш дешевші або більш якісні послуги”, — каже Глущенко.

Порятунком під час відключень електрики для абонентів є оператори фіксованого зв’язку. Бо коли вимикають світло, базова станція отримує дуже високу кількість підключень, схожу на DDoS атаку.

“Було там, умовно, 500 пристроїв підключених, вимкнули електрику, їх стало 5000 за декілька секунд. Звісно, що закони фізики обманути неможливо, тому ресурси базової станції діляться пропорційно на кількість підключених пристроїв. Щоб цього не було, абоненти повинні обирати операторів фіксованого зв’язку, в яких є зарезервована електроенергія і обладнання, або це оптика. І знаходитись в мережі для того, щоб у тих, кому пощастило менше, була можливість скористуватись мобільним інтернетом. Але на практиці так не працює, тому що більшість людей не резервуються. От у мене зараз вимкнули світло, я прям чекаю, коли у мене під час вимкнення електроенергії в ефірі з’явиться хоч один роутер, крім мого. В радіусі трьох поверхів ніхто не зарезервований, всім “по барабану”. Тобто їх всі пристрої сидять в мережах мобільних операторів”, — каже Глущенко.

Треба дивитися не на тарифи, а на реальні витрати

Експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч розповів “Телеграфу”, що в першу чергу треба звертати увагу не на ціни на мобільний зв’язок. Варто аналізувати реальні витрати абонентів, ARPU (Average revenue per user — середній дохід на одного користувача).

Оператори мобільного зв’язку використовують різноманітні маркетингові прийоми, які можуть створювати хибне уявлення про фактичну вартість послуг. Отже, акцент має бути на розгляді фактичних витрат користувачів, а не лише номінальних тарифів.

Витрати українців на мобільний зв’язок, за словами Хіміча, стабільно зростають через кілька ключових причин:

1. Залежність від імпорту. Велика частка обладнання та послуг, які використовують оператори, є імпортними, тому девальвація національної валюти прямо впливає на їхню собівартість.

2. Недостатні інвестиції в інфраструктуру. Українські мобільні мережі значно менш інвестовані порівняно із сусідніми країнами. Географічно Україна – найбільша держава Європи, Це вимагає більших витрат на будівництво та обслуговування мереж.

Війна створила нові виклики:

• Відновлення пошкодженої інфраструктури. Мережі потребують постійних інвестицій у ремонти, адаптацію до перебоїв із електропостачанням та інші виклики воєнного часу.
• Відтік абонентів. Операційні витрати залежать від технічної ємності мережі, а не від фактичної кількості користувачів. Ті абоненти, які залишаються, мають платити і за тих, які пішли.