За часів Радянського союзу святкування Нового року було чи не найбільшим святом. Витіснивши Різдво, цей день став культовим для багатьох сімей і готувались до нього як належить. Головну окрасу будинку — ялинку — прикрашали не тільки гірляндами, а й іграшками, які часто були скляними.

У 1950-х, окрім вже звичних на той час іграшок на ниточці, зʼявились ще іграшки на застібках. Вони чіплялись на ялинкову гілку, а не звисали з неї. Серед іграшок часто можна було зустріти персонажів казок або мультфільмів.

Також чи не у кожного на ялинці була або дівчинка на санчатах, або дівчинка з лялькою. Та деталізації цим прикрасам дещо бракувало, адже обличчя у персонажів розмазані, а ляльку у руці навіть складно впізнати.

Так і після виходу стрічки “Карнавальна ніч” популярною ялинковою прикрасою став скляний годинник з поплившими стрілками.

Ялинкові іграшки зі стекляруси були також популярними, але через свою крихкість рідко витримували випробування часом. У таких іграшок часто зустрічались дивакуваті геометричні форми.

Окрім бурульок, на новорічне дерево ще вішали так звані ракетні піки. А на верхівці красувалась або червона, або різнокольорова зірка — вже звичний символ СРСР.