Світлана каже, що хоче, щоб війна закнічилась.

У Дніпрі медики врятували 34-річну жінку з Павлограда, яка постраждала через обстріл 6 вересня. Тоді росіяни вдарили по місту пʼятьма балістичними ракетами. Одна людина загинула, 82 – дістали поранення. Зокрема й 7 дітей. Квартиру пані Світлани розтрощило. Та переймається вона зараз не за неї, а через поранених дітей, які чекають її з лікарні.

Для Світлани все найгірше уже попереду. Жінка мужньо тримається заради своїх дітей. Це був ранок пʼятниці, згадує вона, коли почула ракети, що летіли на Павлоград. Син та донька вчилися онлайн, а пані Світлана поралася на кухні, коли пролунала тривога. Встигли лише вийти в коридор.

“Стою, в мене зал виходить там, де був прильот. І все. І прильот. Я очнулася. На мені щось лежало, я відкинула. Тут дитина позаду мене. Я її бистро схватила і все”, – згадує жінка. 

11-річного Микиту та 9-річну Лізу – скривавлена мати виносила з розбитої оселі сама. Крізь розтрощений підʼїзд, де валялися вибиті двері та сусідські речі. 

“У Лізи, в дочки, що зі мною постраждала, – зашита голова, зашита щока. Хлопчик був, він трошки далі стояв. Його накрило просто фанерою”, – пригадує Світлана. 

Син вже з батьком, який воює вже 5 років. Був у боях на Донеччині, коли дізнався про руйнування вдома, приїхав до родини. 

“Ніколи не думала, що я постраждаю і діти, що чоловік там. Хочеться, щоб все закінчилося побистріше!”, – каже Світлана. 

Світлані та її дітьми неабияк пощастило, кажуть медики. Адже за таких ракетних ударів могло статися непоправне.

“Вони випадково були в тій зоні, яка не дала вибуховій хвилі забрати їх життя. Одержала величезний шок, величезну душевну травму, яка буде, мабуть, все її життя”, – каже лікар. 

Операції, видалення уламків та переливання крові – найтяжчий етап вже позаду, кажуть медики. Їм вдалося відновити роботу руки.

“Світлану привезли в шоковому стані до реанімаційної зали. Дуже виражений больовий синдром. Зшили сухожилля, зробили пластику цього сухожилля. Зараз ручка віднлюється, буде в ній функція, буде працювати, все хорошо”, – додає медик. 

Жінка прагне якомога швидше повернутися до Павлограда – обійняти чоловіка та дітей.