Чи є небезпека оточення для ЗСУ

Українське угруповання біля передмістя Донецька – селища Невельське – ризикує потрапити в оточення. Російській армії залишається подолати близько 5 км, щоб замкнути цей “котел”.

Ситуація тут почала погіршуватися наприкінці серпня, коли російські війська, впершись в українську оборону біля Покровська і Селидового, раптово розвернули свій рух на південь.

Стрімко рухаючись до міста Курахове, вони почали відрізати український гарнізон, що стоїть східніше – між Невельським, Гірником і Красногорівкою.

Для того, щоб замкнути цей “котел”, армія РФ одночасно наступає з півночі і південного сходу. Станом на 16 вересня “горловина” цього виступу складає близько 5 км.

Російські воєнні телеграм-канали вже декілька разів повідомляли, що Україна вивела свій гарнізон, щоб уникнути оточення. Але цього, вочевидь, так і не сталося.

ВВС Україна звернулось до речника оперативного угруповання військ “Таврія” Дмитра Лиховія з проханням прокоментувати ситуацію біля Невельського.

Як уникнути оточення

Український військовий аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець називає ситуацію в цьому районі “загрозливою”, яка може перерости в “катастрофічну”.

За його даними, російська армія з південного фасу цього виступу просунулась по напрямках з Красногорівки на села Гостре і Олександропіль.

На північному фасі ЗС РФ вже окупували село Галицинівка і ведуть бої за Желанне Перше та Українськ.

Міноборони Росії 14 вересня заявило, що захопило село Желанне Перше. Українські джерела поки що цього не підтверджують.

Втрата цього населеного пункту означатиме, що майже всі основні шляхи постачання українського угруповання біля Невельського опинилися під контролем противника. Виходити з оточення можливо буде лише польовими дорогами, при цьому перетинаючи річку Вовчу.

“Якщо противник продовжить просування на цьому відтинку, воно цілком може набути катастрофічного характеру для всього флангу нашого угрупування, яке оперує південно-східніше Покровська”, – наголошує Машовець.

Водночас він зауважує, що цей задум РФ “не є таємницею для українського командування”. Поки ЗСУ продовжують утримувати район Гірник – Желанне Друге – Олександропіль – Курахівка це забезпечує сталість їхньої оборони по річці Вовча в районі переправ, наголошує експерт.

Тобто це дає можливість не лише постачати угруповання біля Невельського, але й оперативно вивести його у разі необхідності.

Ба більше, Машовець пише, що передові підрозділи ЗСУ вже почали організовано та поступово відходити з цього плацдарму, ведучи ар’єргардні бої з противником.

Раніше аналітик писав про величезну диспропорцію сил сторін на цій ділянці фронту. За його словами, Невельський плацдарм з українського боку тримає лише декілька батальйонів “неповного складу”. Протистоїть їм армійський корпус РФ (може налічувати від 15 до 30 тисяч бійців).

Відповідно, в таких умовах тримати позиції надзвичайно складно. Але і вивести з оточення невеликий за чисельність гарнізон простіше.

Який план у російської армії на Донбасі

В українському командуванні кажуть, що РФ не полишила плани наступу на Покровськ і зараз саме займається укріпленням флангів свого угруповання.

“Вони намагаються зміцнити фланги, щоб підійти ближче до Покровська, напівоточити його, а потім почати стирати місто дощенту”, – розповідає кореспонденту ВВС Абдужалілу Абдурасулову майор Сергій Цехоцький з 59-ї бригади.

Підполковник Олег Дем’яненко, який командує танковим батальйоном 110-ї бригади, також каже, що російські війська зараз просуваються з флангів, замість прямого штурму Покровська.

Однак він стверджує, що зараз росіяни зосереджені здебільшого на південному фланзі – це Курахівський напрямок.

Російські війська атакують українські позиції невеликими групами і часто без бронетехніки, кажуть військові.

“Вони посилають двох-трьох людей, які намагаються дістатися до певної точки на полі, — пояснює Цехоцький. — Потім інші також намагаються дістатися до цієї точки. І коли в них там збирається 10-15 осіб, то вони намагаються атакувати нас”.

Район Курахового складний як для оборони, так і для наступу, тому що він рівнинний, каже Назар Войтенков з 33-ї бригади.

“Ми постійно обстрілюємо поля. Росіяни втрачають тут транспорт і людей”.

За його словами, його бригада успішно утримує позиції на передовій.

Курахове пов’язане з Покровськом дорогами, які є частиною інфраструктури для переміщення військ і постачання на лінії фронту.

Якщо росіяни візьмуть це місто, то вони можуть піти на північ, щоб атакувати Покровськ з нового напрямку, каже аналітик DeepState Роман Погорілий.

Інша можливість полягає в тому, що вони можуть атакувати з тилу українські війська у Вугледарі, додає він. Це місто на південній ділянці лінії фронту на Донбасі, яке росіяни намагалися захопити з початку свого повномасштабного вторгнення.

На початку осені армія РФ посилила свій натиск на Вугледарському напрямку, захопила населені пункти на схід і захід від міста та близька до того, щоб обмежити шляхи постачання українського гарнізону.